Яш Чавла (Вроцлавський університет науки і технологій)

У проєкті STEM4Humanities наша місія полягає в подоланні розриву між STEM (Science, Technology, Engineering, and Mathematics – природничими науками, технологіями, інженерією та математикою) і гуманітарними науками шляхом надання викладачам навичок і знань для інтеграції міждисциплінарних підходів у їхнє викладання. Однією з наших основних ініціатив є розробка спеціального мінікурсу для викладачів з усієї Європи задля задоволення їхніх потреб у професійному розвитку в галузі STEM-освіти.

Створення цього мінікурсу відбувалося на основі комплексної методології, яка розпочалася з аналізу потреб за допомогою інструменту самооцінювання. У цьому блозі ми розповімо про те, як опитування викладачів за допомогою самооцінювання сформувало зміст курсу та навчальні цілі, що забезпечило відповідність курсу унікальним потребам учасників.

Методологія: Підхід на основі потреб

В основу мінікурсу “STEM для гуманітаріїв” покладено надійний підхід на основі даних (Data-Driven підхід), що базується на результатах самооцінювального опитування, пройденого викладачами університетів семи країн-партнерів – Франції, Грузії, Греції, Італії, Литви, Польщі й України. Опитування дозволило викладачам проаналізувати свій рівень володіння різноманітними навичками, що так чи інакше стосуються STEM-освіти. Цей аналіз потреб мав вирішальне значення для виявлення прогалин у знаннях та тих сфер, які найбільше потребують подальшого розвитку.

На думку Гу та Ґуо (Гу та Ґуо, 2021), аналіз на основі потреб є потужним інструментом для розробки навчальних програм, який гарантує, що освітні втручання будуть спрямовані на конкретні компетенції, необхідні учням. У нашому випадку інструмент самооцінювання допоміг визначити ключові сфери, в яких викладачі почувалися менш впевнено, або з яких їм потрібне додаткове навчання. 

Замість того, щоб застосовувати загальний підхід до STEM-освіти, команда розробників курсу з Вроцлавського університету науки і технологій зосередилася на розробці модулів, які би безпосередньо реагували на визначені прогалини. Такий фокус на цілеспрямованому професійному розвитку відповідає даним, які свідчать про те, що професійне навчання є найбільш ефективним тоді, коли воно відповідає конкретним потребам освітян (Дарлінг-Гаммонд та ін., 2017).

Основні напрямки роботи: Що показав аналіз?

Дані, зібрані під час самооцінювання, допомогли визначити декілька сфер, у яких викладачі висловили потребу в подальшому розвитку. Ці сфери стали наріжним каменем для формування змісту мінікурсу, що забезпечило безпосередній зв’язок навчання з професійним контекстом учасників.

До основних сфер належать:

– Інженерне мислення та дизайнерське мислення: Ці концепції були виокремлені як важливі сфери, в яких викладачі прагнули отримати додаткову підготовку. Інженерне мислення передбачає розв’язання проблем за допомогою інженерних принципів, тоді як дизайнерське мислення наголошує на людиноцентричному підході до інновацій. Обидві навички є життєво важливими для викладачів, які прагнуть інтегрувати концепції STEM у своє викладання, заохочуючи студентів мислити критично та творчо.

– Генеративний ШІ та інновації: Зі стрімким розвитком штучного інтелекту викладачі визнали необхідність бути в курсі того, як можна використовувати його в освітньому середовищі. Курс включає модулі, в яких детально розглядається поняття генеративного ШІ, а також досліджується, як його можна використовувати для покращення викладання та сприяння інноваціям у класі.

– Маніпулятивні навички: Ще однією сферою інтересу опитаних викладачів були практичні навички, які можна застосувати в реальному житті. Це відображає зростаюче визнання важливості експериментального навчання в STEM-освіті. Мінікурс включає модулі, які пропонують стратегії інтеграції практичних, маніпулятивних навичок у плани уроків, допомагаючи учням глибше зануритися у зміст STEM.

– STEM-педагогіка та вільне володіння STEM: Учасники опитування висловили бажання отримати більше підготовки з ефективних стратегій та педагогіки викладання STEM. Курс спрямований на розв’язання цієї проблеми, надаючи рекомендації щодо того, як розвинути вільне володіння навиками STEM, що дозволить викладачам навчати своїх студентів не лише змісту, але й того, як мислити і діяти як науковці, технологи, інженери та математики.

Зосереджуючись на цих сферах, мінікурс безпосередньо відповідає потребам, висловленим викладачами, та гарантує, що навчання буде актуальним і результативним. Дарлінг-Гаммонд та ін. (2009) підкреслюють важливість знання педагогічного змісту для ефективного викладання – концепції, яка є центральною в розробці курсу.

Гібридне навчання: Гнучкий підхід

Щоб відповідати різноманітним стилям навчання та вподобанням викладачів, мінікурс використовує підхід гібридного навчання. Цей формат поєднує онлайн-лекції, інтерактивні семінари та проєктні навчальні активності, забезпечуючи баланс теорії та практики. Гоік-Бозіч та ін. (2008) виявили, що таке гібридне навчання може підвищити зацікавленість і сприяти глибшому засвоєнню знань, що робить його ідеальним вибором для нашого курсу.

Гнучкість онлайн-формату також дозволяє викладачам отримувати доступ до матеріалу у власному темпі, що особливо важливо з огляду на їхній щільний графік. Як зазначають Фейрман та ін. (2022), професійний розвиток онлайн стає дедалі популярнішим у вищій освіті, пропонуючи викладачам зручний спосіб продовжувати своє навчання без обмежень традиційного очного навчання.

Розширення можливостей викладачів для міждисциплінарного викладання

Одна з основних цілей мінікурсу – навчити викладачів інтегрувати STEM-практики у навчальний процес таким чином, щоб сприяти міждисциплінарності. Предмети STEM часто розглядаються як такі, що відрізняються від гуманітарних наук, але насправді ці галузі глибоко взаємопов’язані. Наприклад, інженерне мислення можна застосувати для розв’язання проблем у літературі, а дизайнерське мислення – для інновацій в історичних дослідженнях.

Наш мінікурс заохочує професорів застосовувати більш міждисциплінарний підхід до викладання, допомагаючи їм подолати традиційні бар’єри між STEM та гуманітарними науками. Це відповідає зростаючому заклику до міждисциплінарності у вищій освіті, адже вона вважається необхідною для підготовки студентів до складного, взаємопов’язаного світу, з яким вони зіткнуться після закінчення навчання.

Висновок: Персоналізований підхід до професійного розвитку

Розробка мінікурсу “STEM для гуманітаріїв” є свідченням переваг підходу на основі даних. Почавши з аналізу потреб і зосередившись на конкретних сферах, де викладачі визначили потребу в подальшому розвитку, ми створили курс, який є одночасно актуальним і результативним. Підхід гібридного навчання забезпечує гнучкість, а акцент на міждисциплінарному навчанні гарантує, що викладачі будуть готові сприяти співпраці між STEM та гуманітарними науками.

Оскільки ми продовжуємо нашу роботу, ми залишаємося відданими постійному вдосконаленню та покращенню мінікурсу на основі зворотного зв’язку з учасниками. Таким чином, ми прагнемо створити досвід професійного розвитку, який не лише відповідає нагальним потребам викладачів, але й допомагає їм йти в ногу з часом і прогресом у швидкозмінній сфері вищої освіти.

Список використаних джерел

Дарлінг-Гаммонд Л., Вей Р.К., Андрі, А., Річардсон Н. та Орфанос С. (2009) Професійне навчання у навчальній професії. / Professional learning in the learning profession. Вашингтон, округ Колумбія: Національна рада з розвитку персоналу, 12(10)

Дарлінг-Гаммонд Л., Гайлер М.Е. та Гарднер М. (2017). Ефективний професійний розвиток вчителів / Effective teacher professional development. *Інститут освітньої політики.

Фейрман Д.К., Сміт Д.Д., Пуллен П.К. та Лебель С.Д. (2022). Проблема збереження актуальності професійного розвитку вчителів. / The challenge of keeping teacher professional development relevant. У “Лідерство для професійного навчання” / Leadership for Professional Learning (с. 251-263). Routledge

Гоік-Бозіч Н., Морнар В. та Ботіцкі І. (2008) Підхід гібридного навчання до розробки та впровадження курсів. / A blended learning approach to course design and implementation. Журнал IEEE Transactions on Education, 52(1), 19-30.

Гу В. та Ґуо К. (2021, жовтень). На шляху до розвитку ключових компетентностей: Концептуальна основа для розробки навчального плану STEM і тематичне дослідження / Toward the development of key competencies: A conceptual framework for the STEM curriculum design and a case study. Журнал Frontiers in Education, 6, 684265