21 жовтня 2025 року в Інституті гуманітарних наук Університету Миколаса Ромеріса (MRU) відбулася фінальна міжнародна конференція проєкту Erasmus+ “STEM-навички для гуманітарних наук”. Захід під назвою STEM4HUMANITIES-ISC2025: STEM4Humanities для інновацій та соціальних змін зібрав науковців, дослідників та викладачів з усієї Європи та інших країн, щоб обмінятися думками щодо того, як інтеграція STEM (наука, технології, інженерія та математика) в гуманітарну освіту може сформувати майбутнє навчання, праці та суспільства.

Міжнародна зустріч для міждисциплінарного діалогу

Конференція, що пройшла на базі MRU у Вільнюсі, стала кульмінацією трирічної ініціативи Erasmus+, яка досліджувала, як міждисциплінарне викладання та навчання можуть посилити інноваційність та можливості працевлаштування у вищій освіті. Учасники з Литви, Італії, Греції, Грузії, Польщі, України та Пакистану зібралися, щоб обговорити, як технології та гуманітарні науки можуть доповнювати одна одну, а не конкурувати.

Конференцію відкрив вітальним словом професор, доктор Лінас Семістрайтіс з Університету Миколаса Ромеріса, який підкреслив важливість подолання дисциплінарних розривів. Він акцентував на тому, як проєкт STEM4Humanities сприяв новій співпраці між викладачами, студентами та установами, стимулюючи обмін ідеями, що виходять за межі традиційних академічних кордонів.

Основна доповідь про глобальне навчання та співпрацю

Основну доповідь виголосила професор, доктор Ана Балула, доцентка Університету Авейру (Португалія) та експертка у сфері цифрової освіти та глобального навчання. Її виступ, “Синергія STEM та гуманітарної освіти: Підхід глобального навчання”, був зосереджений на тому, як Спільне мережеве міжнародне навчання (COIL) може сприяти розвитку міжкультурного взаєморозуміння, критичного мислення та міждисциплінарної співпраці між студентами з різних країн.

Професор Балула підкреслила, що в епоху, визначену стрімкими технологічними змінами та глобальною взаємопов’язаністю, вища освіта повинна надавати студентам можливість використовувати як наукові, так і гуманістичні перспективи. Вона стверджувала, що проєкти COIL — які об’єднують студентів та викладачів з усього світу через цифрові платформи — пропонують сталий спосіб інтернаціоналізації навчальних планів та сприяють рівності у глобальній освіті.

Результати проєкту та внесок партнерів

Після основної доповіді представники консорціуму STEM4Humanities презентували свої результати та досвід, отриманий на етапі впровадження проєкту:

• Андреа Брушіа (Університет Мачерати, Італія) обговорив еволюцію викладання STEM студентам-гуманітаріям та вплив міждисциплінарної освіти на співпрацю з малим бізнесом.
• Марія Ботокопулу (Innovation Hive, Греція) поділилася ідеями щодо інноваційних схем STEM-тренінгів, розроблених для гуманітаріїв.
• Грігол Каландадзе (Грузинський міжнародний університет, Грузія) представив прогрес установи у застосуванні методів проєкту на національному рівні.
• Яш Чавла (Вроцлавський університет науки і технологій, Польща) звернув увагу на необхідність інтеграції соціальних та гуманітарних наук у розробку відповідальних технологій.
• Команда з Львівського національного університету імені Івана Франка (Україна) — Олександра Антонів, Ніна Станкевич, Наталія Фарина та Ірина Збир — поділилася своїм досвідом, як студенти-гуманітарії набували практичних STEM-навичок.
• Камаледдін Агхалу (UMR, Литва) досліджував перетин STEM та комунікації у своїй презентації “Від моделей до значення: Поєднання STEM та гуманітарних наук для комунікативного та партисипативного кліматично-стійкого планування”.
• Нарешті, Зоя Адамія (Грузинсько-український інститут мов і культури, Грузія) розповіла про початкові ініціативи, що використовують систему STEM4Humanities для підтримки соціальної та освітньої інклюзії українських біженців у Грузії.

Міждисциплінарні дискусії та новітні теми

На денних засіданнях, модератором яких була професор, доктор Сігіта Рацкявичене (UMR), відбулися динамічні дискусії щодо працевлаштування, штучного інтелекту в освіті та майбутнього праці. Презентації досліджували, як наскрізні та цифрові навички стають все більш важливими для випускників, що виходять на різноманітні ринки праці.

Серед литовських учасників Егле Селевічене представила результати щодо сприйняття студентами інструментів для написання текстів на основі ШІ, таких як ChatGPT, тоді як Вікторія Пуліна презентувала, як автоматизація та технологічний прогрес трансформують ринки праці. Тим часом Ольга Усінскене та Сігіта Рацкявичене продемонстрували свою роботу зі складання двомовного корпусу за допомогою Sketch Engine, показуючи, як лінгвістичні дослідження можуть отримати користь від цифрових інструментів, традиційно пов’язаних із дисциплінами STEM.

Спільне бачення майбутнього освіти

Конференція STEM4HUMANITIES-ISC2025 підкреслила спільне бачення: освіта має бути як людиноцентричною, так і технологічною. Зібравши науковців із широкого кола дисциплін, захід висвітлив, як інтеграція STEM-навичок у гуманітарні науки може сприяти критичному мисленню, креативності та соціальній відповідальності — компетенціям, необхідним для вирішення глобальних викликів.

Будучи фінальним мультиплікаційним заходом проєкту Erasmus+ STEM4Humanities, конференція стала не завершенням, а початком — надихаючи на нову співпрацю та дослідницькі напрямки. Учасники висловили оптимізм щодо того, що результати проєкту продовжуватимуть формувати викладацьку практику та інституційні стратегії по всій Європі.

Минуле і майбутнє

Проєкт STEM4Humanities надав цінні інструменти, навчальні ресурси та моделі, які можуть перейняти університети, що прагнуть модернізувати свої навчальні плани. Завдяки акценту на інноваціях, міждисциплінарності та інклюзії, проєкт демонструє, що майбутнє освіти полягає у поєднанні аналітичної сили STEM із рефлексивною глибиною гуманітарних наук.

Для отримання додаткової інформації про проєкт та його результати відвідайте офіційний веб-сайт: 🔗 https://stem4humanities-isc2025.mruni.eu